Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: Певно, мати спови́ла у сум… - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тетяна Луківська, 12.02.2012 - 19:09
Вражена несподіваністю образів і теми. Просто незрівнянно----На устах - волошкова роса,На душі - споришеве вигнання... ![]() ![]() ![]() Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ми ніколи не є сиротами у духовному розумінні, якщо є сили збагнути ту несамість і несирітськість... Дякую, Валю... А мати - то значно ширше значення, згідна, і перелік можна продовжити до безкінечності... Та головне, щоб було усвідомлене те Материнство і випите, і всмоктане кожною клітиночкою і тіла, і душі... ![]() Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Галю... Приємно Вас бачити у себе... ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк, 11.02.2012 - 14:33
В цей світ ми всі приходимо з Любові... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталю,у кожному Твоєму слові - безмежна глибина правдивості... Проте, Любов може мати присмак полину, на жаль, шкода, і ніби Любов - то завжди Любов, але є, як Ти слушно зауважила, обставини, і до того ще є кожен індивід, котрий по-своєму сприймає світ... ![]() ![]() ![]() ![]() Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую Вам за схвалення... ![]() ![]() Валентина Ланевич, 11.02.2012 - 14:08
![]() Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Кожному - своє... Проте, у кожного є свій ківш лиха... ![]() ********* Дякую, Валю, і щиро радію кожному Вашому візиту... ![]() ![]() ![]() Валя Савелюк, 11.02.2012 - 14:08
я впевнена, що мама сповила Вас у Любов... у красоту... у солов"їний щебет... у шовкові любистки і діамантово пересипчасті роси... саме тому ви шукаєте того, що за всим цим... знайдете: "стукайте і вам одчинять..." ![]() Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Насправді, Валечко, цей вірш - екпромт на один з Ваших коментарів... Так, що дякую насамперед Вам, що даруєте радість віртуальних зустрічей, проте життєвої глибинної мудрості і неосяжного тепла! А щодо впевненості... Звичайно: кожному - своє... ![]() ![]() ![]() Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам за хороші слова, від котрих тепліє на серці в таку холодну пору... ![]() ![]() |
|
![]() |