день як ніч,
сповита теплим пледом.
гаснуть зорі,
світяться мости.
на молочнім шляху
над бездонним небом
чаєм гріються планетники у сні.
просякнуті туманами долини,
що багряніють
з відстані в сто літ
буяють м'ятою й бурштином,
освітлені лампадами.та гніт
згубився в темноті.
день як ніч,
залиш останній дотик,
шлях останній освіти.
день як ніч,така пустинна.
тьмяним світлом догорить
найбільше сподобалось
день як ніч,
сповита теплим пледом.
гаснуть зорі,
світяться мости.
на молочнім шляху
над бездонним небом чаєм гріються планетники у
сні.
Bodya Caulfield відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"сповита теплим пледом"... так ніжно, вдала фраза, пробуджує в душі такі теплі емоції... вдало підібрана ілюстрація довершує повну картину... до вподоби
Bodya Caulfield відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00