Вона любить облизувати губи,
нанизувати сльози наче намисто
на шию
вона любить сни та кольоровий дисбаланс
піаніно
вона любить дешеве бухло,
особливо сидіти на тротуарі,
розпиваючи його зі своїми друзями:
жебраками, наркоманами та пияками
вона любить космос і космонавтів,
а ще п’яних поетів, котрі без сорому
лізуть їй у трусики
Вона має чудового хлопчика
хлопчика-поета
хлопчика-сонця,
котрий кожну ніч гріє її тіло й губи
своїми віршами,
наче стиглими плодами.
Вона й начебто його кохає
до безтями, проте не любить його
недоримованих, недосоціальних віршів.
Вона любить цю музику музику сонця
Й нічних проституток, що лине з навушників
його плеєра. Їй здається, що він вічно накурений
йому – що вона німа бездушна *^ондра
і у них це навзаєм
та проте вони разом їдять, дискутують,
разом рахують дні до Пасхи
разом трахаються
та курять золотаве волосся Будди
вони взаємозалежні
їх вбиває музика сонця й нічних проституток,
вітер ґвалтує попіл їх тіл
вони – чекають літа запашного.