Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Luna Ravenheart: Memento Mori (замальовка з натури) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Дощ із неї, 15.04.2012 - 01:13
ніби небо впало і накрило собою.небо у вашому вірші. дякую, за викликані емоції Апрельский, 14.03.2012 - 20:53
Не всё тут гладко в технике стихосложения, но очень хорошо: образно, стилистически, семантически...Браво! С "пришествием" Вас на сайт... Luna Ravenheart відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Благодарю)а тут ничего и не должно было быть "гладко"... freefly, 06.03.2012 - 16:02
Рідко хто знає що буде, якщо послухати мандрагору))) Судячи з ніку і цього факту ви не байдужі до одної історіі...Я права?)))Вірш чудовий) Справді. Luna Ravenheart відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
До ЯКОЇ історії?Дякую. Калиновий, 05.03.2012 - 04:55
MEMENTO MORI! Дівчино-серденько! Ти мов рожевий цвіт Напрочуд кожному пишаєшься красою. Хто раз тебе уздрить, забуде цілий світ І мимохіть услід полине за тобою. Та знай: краса твоя непевна, як туман. Минуть літа, і що ж? Погаснуть очі-зорі, Змарніє личенько, зігнеться пишний стан І зникне навіть тінь краси… Memento mori! Тепер тобі весь світ здається чарівним, Він манить, зваблює — таємний та чудовий… Але настане час, і досвідом тяжким Розвіється украй твій запал поверховий; Прибави світові обернуться у дим І, зраджена життям, ти схилишся у горі, Що марно вік минув на бенкеті гучнім І ти на заході життя… Memento mori! |
|
|