Танцюють ворони в запилених масках
сукупність речей втрачає зв”язок,
в очах темніє третій раз, немов в останнє,
пташина тінь підводить до останньої брами,
над чистим аркушем нового неба.
На іншій землі з”явились нові, перші слова,
ми, одначе, конфіскуєм старі,
повернутись хочу, біда нема вже куди,
на іншій землі помруть після нашої смерті,
затертий папір викрадає слова
нам залишилася віра в померти,
залишуться тільки старі імена.
