ПЕРЕКЛАД: М. ЦВЕТАЕВА “Моим стихам, написанным так рано…”
Моїм віршам, написаним так рано,
Коли й не знала я, що я – поет,
Що вирвались, як бризки із фонтана,
Як іскри із ракет,
Що увірвались, як чортята вперті,
В святилище, де сон і фіміам,
Моїм віршам про юнь і подих смерті,
– Нечитаним віршам! –
Закиданим в пилюці магазинній
(Де їх лишають бáйдуже щораз!),
Моїм віршам, як неоцінним винам,
Настане сяйний час.
***
Моим стихам, написанным так рано,
Что и не знала я, что я - поэт,
Сорвавшимся, как брызги из фонтана,
Как искры из ракет,
Ворвавшимся, как маленькие черти,
В святилище, где сон и фимиам,
Моим стихам о юности и смерти,
- Нечитанным стихам! -
Разбросанным в пыли по магазинам
(Где их никто не брал и не берет!),
Моим стихам, как драгоценным винам,
Настанет свой черед.