Ти так і не подзвонив…
Не залишив відміток своєї присутності на екрані мого телефону.
Ти так і не зрозумів,
Що сторони світу розриваються лише у двох напрямках – туди і назад.
Я ж залишаюся – між…
Ти так і не збагнув, що пророчими бувають не лише сни, а й вічні безсоння.
Проте результат цих пророцтв надто різний: або ти їх, або вони тебе… до болю.
Ти так і не привітав мене з моїм 13 днем, 26 весною та 39 хвилиною самотності у собі
і надсоціальності у тобі…
Хоча міг і не вітати, а хоча б поспівчувати.
Але найголовніше ти відчув…
Що у моєму серці затишок, у моїх думках свіжість, а мій годинник завжди б’є 13 разів,
Один з яких (зайвий?) – про запас… на майбутнє…
___________________
Не відмітками в телефоні важливі люди,
А відбитками своїх слідів в нашій душі.
Не компас вказує нам шлях в майбуття,
А внутрішні відчуття і противага стереотипам.
Не вічні безсоння вбивають хвору уяву і знищують пророцтва,
А їх постійна відсутність.
Та не самотність у собі буває надто гнітючою,
А надмірна соціальність в інших.
І якщо Ви також чуєте 13 стукотів годинника, то майбутнє у Вас точно є…
Його Вам напророчить безсоння…
Интересные мысли, Танечка!
А если, вы слышите 24, 26, 6, 12, а потом опять 24, 26, 38, 42 ударов своего будильника...и снова, 12, 6, 3.., но он стучит, он не останавливается, он любит когда его подкручивают любовью и не перекручивают на безразличие, забвение и ненависть... он будет биться и биться, накручивая на свои шестеренки и винтики наше сегодня, чтобы будущее точно состоялось...
Троянда Пустелі відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І якщо Ви також чуєте 13 стукотів годинника, то майбутнє у Вас точно є…
Його Вам напророчить безсоння…
Це ті слова, які проходять мною і до яких повертаюся в години безсоння
Дякую, Таню
Троянда Пустелі відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Интересные мысли, Танечка!
