Пелюсткувалось літо наше
Кармінно-кармово в дворах.
Пора пера,
поете й пташе,
Стрімкого й легкого! Пора
Змужнінь до злету й лету
У вирій-вир,
в завію слів,
Якщо нагадуєш лелеку,
Що мірять вись крилом зволів.
Кармінно-кармово в дворах
Пелюсткувалось літо наше.
Стрімкого й легкого пера
Прийшла пора,
поете-пташе!
Благально дивишся у вись.
За вирієм помрієш згодом.
Розтануть птиці – ти лишись
Із Україною, з народом!
І ось знаходиш ти перо –
Стрімке і легке, бо лелече.
…Кладуть так доля і народ
Довірчі руки враз на плечі.
