Червоні нитки пов"язали душі
свідомості долоні полюси
людей які у відчаї зіткнувшись
розбили сни поняття і часи
людей які назавжди розминуться
зірок яким ніколи не зійти
сердець що так нерівно але б"ються
мостів що вже ніколи не звести
закутались у хмари і безмежність
і стали хоч на мить але одним
щоб через богом дану обережність
назавжди залишитися ніким
і скільки їх стикається по світу
гортають долі ніби сторінки
не давши серцю добре розгорітись
отих нитОк намотують клубки