Дури,дури мене ще більше.
Дури,я прагнула сама.
Давай,Дури. Та перед Богом постанеш ти. А я одна.
Переживу.Та що страшного?
Сильніша стану,ось і все.
Давай,дури, яка ж разниця?
Не любиш ти,не любиш ти.
І не мани мене очима, глибокими, як небокрай.
І не пускай мене,причинну,в своїх бажань холодний рай.
Забудь, мов нас не існувало.
Забудь,ти й так стушив огонь.
Забудь дорогу до причалу.
Більш не давай своїх долонь.
Не говори мені,мужчина,що ти не знав,що ти не знав.
Бо ти як міг з любові книги листки все рвав і виривав...
