– Добрий день, шановні гості,
Члени делегації.
Наша фірма презентує
Нині дегустацію.
Ми нову торгову марку
Випускаємо у світ –
От поважні хай експерти
Нам дадуть про неї звіт:
Як на запах, чи прозора,
Градусом достатня?..
Пригощає наш технолог
Галина Остапівна.
– Гм, приємна… видно що ін -
Градієнти вдалі…
– Варто б тільки уточнити
Смакові деталі!
– Прошу-прошу – пригощайтесь!
Оцініть кислинку!
– Ох, пішла, як діти в школу!
Дай, вкушу маслинку –
Загризу. А пані Галя
Глянь, яка бідова…
– Дегустаторам шановним
Повторити знову!
Ех, скажу я вам, друзяки,
Справедливо й чесно:
Живемо ми якось нудно
І неінтересно!
Все робота, все турботи,
Бізнес, плани, звіти…
А по людському зібратись
Та погомоніти!
Про жінок, про полювання –
Чоловічий рай…
Ти диви: у склянках сухо!
Галю, в біса – наливай!
– Гик… а був іще випадок:
Їду якось у відряд…
А чого це ти на мене
Оком витріщився, гад?..
– Відпусти козел, бо зараз…
– Хто козел? Та я тебе!..
– Хлопці, звідки він узявся?
Що, велике тут цабе?
– Люба Галю, в моїм серці…
– Ти ж іще молокосос!..
– Повтори, смердюча мавпо…
– Ой мороз, моро-о-о-з !..
– За таке у нас в Опішках
Вже б давно закляк!
– А у нас… то ти з Опішок?
Боже мій – земляк!
Із села давно? То як там?
Знаєш бабу Лушку?
А які у нас дівчата!
– А які галушки!
– В нас село – медова казка!
– І молочний рай!
– Там ще є „торгова марка”?
Галю, де ти? Наливай!