Безкорисна допомога
Дорого вартує,
Як людина її творить,
Чи сама відчує.
Так, - дорого, бо безцінна,
Бо неоцінима,
Допомога, що приходить
Майже невловима.
Як повітря свіже,
Як спокій, - тепло,
Шепіт вітру, саван
На твоє чоло...
Як дотик десниці,-
Джерельна вода
І сама собою
Проходить біда.
Не один ти, - не один !!!
Бо допомогли
І на душу згорьовану
Пролилось слізьми,
Слізьми радості, бо відчай
Розійшовсь з туманом,
Сонце зійшло після ночі
І п’янким дурманом
Огорнуло !!! ...
Дякую !!! ... Вам понад усе !!!
Хіба можна оцінити
Той душевний щем ?,
Коли добро безкорисно
Даєм чи берем.
24.04.12 р.
Олекса Терен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В тім то й справа. Я сьогодні побачив як молода дівчина помогла старій бабці з паличкою подолати бордюр на тротуарі. Які були очі в тої бабки ?!, а дівчина просто пішла далі. От і все. Як просто.
Не дарма ж говорять, що розділена з кимось радість - подвоюється, а розділена біда - зменшується вдвічі. 
