Нам було по шістнадцять
Розпочинали ми жити
Найголовніше, вважали,
то, в цьому світі, любити
Гучно грав наш бумбокс
Сусідам ми заважали
Кохались ми до рання
І з ранку знов починали
Звичайні підлітки ми
З околиць файного міста
Я пам’ятаю твої
думки нонконформістські
І нам здавалось що все
Це все так легко зламати
І ми любили усе
Опріч то’о, що треба чекати
І ми читали книжки
І уявляли планети
З’ сміхом чекали доби,
коли нам скажуть «про ето»
І якщо були вороги
То це дорослість непевна
Що помира’ від нудьги
Не хоче жити й даремно
Нам було по шістнадцять
А зараз все це змінилось
Усіх ми всі загубили
І вкрилось все павутинням
Гучно грав наш бумбокс
Кохались ми до нестями
А зараз що нам сказати?
Навколо сльози й драми…
