Більш немає мене, тільки боляче в грудях,
Обміну – відштовхну, все рівно не осудять,
Сльози просто вода, сперечатись не сила,
Ти пішов… Ну а я, залишилась безкрила.
Просто взяв та й пішов, як тече вода далі,
Я кричала, не в слід… Тільки як жити стало?
Десять вдихів глибоких, та від цього не краще,
Люди роблять помилки, ти помилка, як скажеш.
Я хворіла тобою, це не було прокляттям,
А якщо хочеш чесно – це було як розп’яття.
Я хворіла любов’ю та кувала кайдани,
Я беззахисна птиця, що попалась в капкани.
Ти пішов, от і добре, тепер стала я вільна,
Дихать знову пригода, сонце знову красиве,
Ти пішов, от і добре, лиш мене теж не стало,
Тепер знову я вільна та я волі не рада…
