|
Я не кохала цю людину,
Ні краплі пестощів в душі,
Та не могла її забути,
І не бажала цих віршів,
Я не кохала цю людину,
Бо ненавиділа як смерть,
І віддала їй ту єдину,
Надію, згорівши лиш ущерть,
Я не ненавиділа нікого,
Так сильно в цьому світі,
Але молю я все ж лиш Бога,
Щоб лиш пробачив ці гріхи,
Я не любила цю людину,
Але лиш з нею світ пов’язав мене,
Я так бажала лиш забути,
Та забуття не збереже,
Мого життя того шального,
Що віддала я сміючись,
О, небо, я благаю, Боже,
Прости мене і залиши…
Моє життя я оцінила,
Коли дізналась його вік,
І зрозуміла як любила,
Я всіх, хто поруч лиш довік.
Моє шалене лиш життя,
Не в ті лиш іграшки загралось,
І зрозуміла біль кінця,
Коли зі мною попрощалось…
ID:
341756
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 04.06.2012 10:56:24
© дата внесення змiн: 05.06.2012 12:41:58
автор: Біллі Джин
Вкажіть причину вашої скарги
|
