Крокує тінь за теплою ходою.
Десь чути стукіт ще живого серця.
Іду сама, віч-на-віч із собою.
Моя любов давно не продається.
Крокує тінь, я бачу її очі.
Такі самотні і налиті болем.
Зникають у нікуди тугі ночі.
І пахне ранком і глибоким морем.
Крокує тінь, у неї довгі коси.
(а він хотів обрізати волосся).
А десь у полі впадуть стиглі роси
на ще не торкане ніким колосся.
Моя любов давно не продається.
І моя тінь залишиться зі мною.
Я ще жива допоки б'ється серце.
Я не сама, допоки є собою.