Мов гвинтики людей тепер міняють,
Сьогодні – тут, а завтра – прощавай,
Скороченням вельможі ще й лякають,
Бо влада в них, як хочеш – заправляй!
Тасують кадри наче гральні карти,
З колоди випав хтось, пішов в відбій,
Чекає, коли будуть тасувати,
Чи пощастить й візьмуть у гральний стрій?
Запанував на Україні ринок
У праці та законах, та ділах,
У вигоді вимірюється вчинок,
Не в чесності, що чути на словах.
А Конституція дала нам право
На працю, щоб застосувати фах,
Щоб на життєві нужди вистачало,
Щоби не був в нас за майбутнє страх.
27.06.2012р.
Це правда! Але у нас у країні закони створені задля того, аби їх обходити. Мене 9 місяців тому скоротили з держслужби, примусили написати заяву майже увесь відділ за згодою сторін. Тіпа реорганізація проходить. А потім на наші місця за відкати набрали нових працівників. А ті, кого вигнали, так і не знайшли роботи. Як хочеш, так і живи. І біржа нічого не запропонувала. Нажаль, спеціалісти в нас не потрібні! Головне-кум, сват, брат...
С.Плекан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Така наша дійсність. Коли звільнено людину за згодою сторін, то тут вже нічого не докажеш.
