...у нас закладено…(символічна абстракція)
…у нас закладено стільки терпіння, що гуголи нейронів сторіччями можуть передавати струм наших аритмій, безболісно перетворюючи їх при цьому у гіперполяризаційні імпульси…
…у нас закладено стільки совісті, що перечитуючи сотні збірок чужих віршів, стилістика яких зовсім чужа для нас і навіває дивним «кубізмом», ми усе одно розкажемо друзям, як воно нам сподобалось…
…у нас закладено стільки тепла випромінюваного серцем, що резистори гордості щодня горять не витримуючи опору наших істинних почуттів, при цьому повністю перечеркуючи закони Ома для повного електричного кола…
…у нас закладено стільки любові, що хочеш не хочеш, а колись вона відгукнеться ехом знайомих пісень та кадрами старих мультфільмів, відчиняючи рідні двері у минуле дитинство…
…у нас закладено стільки співчуття, що наших сліз вистачить, щоб заново наповнити Ніл, коли країни помиратимуть від засухи і стільки ж віри у чудо, щоб зробити ту воду прісною…
…у нас закладено стільки правди, що одначе вона порве сіті власного егоїзму, прослизне крізь заїжджені статуси і зґвалтовані почуття, і примусить нас відповідати перед самим собою…
…у нас же закладено стільки добра, що ми можемо творити казки, писати їх як реалістичні романи, переконуючи читача у відсутності в них сюрреалізму, і наявності не промоченого сльозами хепі-енду, а виточеної чіткої і логічно доконаної кінцівки…
…у нас стільки всього закладено, що ми йдучи темними вулицями не боїмося побитих ліхтарів, чи тих, хто стоїть під ними, втратили виваженість часу, забули, про справжню мету виправданого страждання... ми чекаємо…та у нас не закладено вічного життя, лишень терпіння…озирайтесь і дивуйте…бо те, що закладено у Вас – це істинне чудо…
