Ти писала про весну, про ранки,
Про троянди та патріотизм.
Од вікна одхиляла фіранку,
Й сумний погляд твій падав униз.
Завжди брала до рук повну чарку
Й не зважала на ідіотизм.
Ти кохала Вкраїну любов’ю,
Що не взнати нікому сповна.
І розплачувалася ти кров’ю -
Свою долю відпила до дна.
Я пишатимусь завжди тобою,
О натхненнице вічна моя!
Неперевершенно.
