В день народження свій задуваю мрійливо свічки,
І у душу вкрадається дивне мені відчуття.
От якби ж зупинились на мить швидкоплинні роки,
Що невпинно ідуть по дорозі людського життя!
Ще, здається, недавно я вперше побачила світ
І щасливі обличчя батьків, і відчула тепло.
За плечима ж сьогодні сімнадцять прожитих вже літ,
Хоч здається, що їх у моєму житті й не було.
Бо для вічності мої сімнадцять – це крихітна мить,
Що, мов іскра, спалахує в темряві й гасне у ній.
Не оглянусь, а вже половина життя пролетить,
Хоч у мене ще надто багато нездійснених мрій.
Так, я буду боротись! Не здамся, не впаду на дно.
Так, я зловлю удачу за хвіст, птицю щастя зловлю!
Я життя буду пити повільно, мов цінне вино.
Жити хочу і буду, бо жити я дійсно люблю.
З чим я Вас і вітаю: любіть життя, любіть себе в ньому і у Вас все збудеться і відбудеться. Тільки не поспішайте жити.Хай все прийде тоді, коли повинно прийти.хай Ваша хвостата удача буде не сильно норовливою.
Юлія Ярема відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
про гарний стиль, прекрасні рими і розмір я промовчу, це очевидно))) хах) 
