У тебе, певно, не один псевдонім,
Ім’я ж твоє…Знайоме і просте,
Від щирості не відчуваєш втоми,
Дитина ти…Дитяче все твоє…
У тебе, певно, черпають тематик,
На нові ще не писані вірші:
Закриті сни й любові математик,
І ті, знайомі на слуху усім, пісні…
У тебе, певно, дуже добрі очі,
Коли словами віруєш у світ,
Чужих стрічок цитуючи щоночі,
Я деколи заучую твої…
У тебе, певно, не один псевдонім,
Цікаво, як ти пишеш смс:
«Чудовий вірш, аж стукає у скроні…
З повагою і вірністю…А.S.»
