Проллється кров у плотському сплетінні,
І вицвіте у сонячнім промінні...
А завтра змиє дощ сліди на суші,
Залишиться лиш спогад в наших душах…
Ніщо зі зла не родиться в екстазі,
Окрім огиди, болю і відрази…
Були давно відомі такі речі,
Ніхто не стане, мабуть, суперечить...
Проллється дощ з небес – це неба сльози,
в новинах знов звучать сумні прогнози...
Так хочеться, щоб не вмирали діти!
Життя, на жаль, крихке, як лід, тендітне...
Під злою зіркою ми від народження,
Тому ми смертні за своїм походженням…
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ТРЕБА ПОСТАВИТИ ЦЮ СВІТЛИНУ НА РОБОЧИЙ СТІЛ! ВИ ЗНАХОДИТЕ ТАКІ ЦІКАВІ СВІТЛИНИ - ЩОРАЗУ МЕНЕ ПРИЄМНО ДИВУЄТЕ, А Я ВЖЕ ЦИМ НЕ ЗАЙМАЮСЯ - ЦЕ ЗАЙМАЄ БАГАТО ЧАСУ, Я ТАК ВІД ЛІТА СТОМИЛАСЯ, ЩО ЗАРАЗ ЗАЛИШКИ ЕНЕРГІЇ БЕРЕЖУ!
