а кому твоє життя присвячене
і кого бережеш від образ
де ховаєш відчуте й побачене
переболене і пробачене
премріяне триста тисяч раз?
я напевне за морем скучила
бо солона стала й гірка
я бабусю зробила засмученою
ображеною чи замученою
і тепер від провини тяжка
мене вже бабуся ніколи
не візьме з собою в сад
і не проводить до школи
і рішуче мені не дозволить
у шафі навести лад
я пірнатиму в чорні й солоні
від повітря відмовлюсь втечу
і відбитки тонкі на долоні
їх залишать залізні холодні
пам'ятатимуть про "не прощу"
