Ми знайдемо час й перемінимо світ,
Може не сьогодні, але все це буде,
Так задумав хтось, вже давним-давно,
А ми виконавці, ми всього лиш люди.
Ми не ті, хто може, все перевернути,
Ми не ті, хто знає, як усе міняти,
Ми не ті, хто прагне, сонце мати вдома,
Ми лише створіння, що тут ще сказати.
Ми любити вмієм, кожен особливо,
Ми сміємся, навіть коли дуже сумно,
Ми не плачем від страшного болю в грудях,
Ми такі звичайні, такі випадкові.
Ми шукаєм щастя й віддаємо близьким,
Ми поділим горе тільки з пустотою,
Ми коханням світ наповняти вмієм,
Ми такі смішні, ми такі прозові.
Зміни в світ прийдуть, всі це розуміють,
Ми і створим їх, як творець картину,
Ми, оті звичайні, ті прозові люди,
Дива в світ внесем, і краси, і світла.