Зрізали троянду –
Лишили життя.
Стоїть тепер у вазі,
У воді помира…
А вона така гарна,
Червона така,
Зелені листочки,
Обгортка легка.
Недовго ще жити
Їй залишилось.
Троянда зав’яне…
Чому так судилось?
Це квітка кохання!..
Квітка – життя.
Якщо зав’яне вона,
Загину чи я?
Чому наше життя
Несправедливе таке?
Воно як троянда –
Колюче й складне,
Таке ж запашне,
Яскраве, квітуче.
Зав’яне троянда,
Як сонце жагуче…
І наше життя
Відійде в небуття…
Все відбудеться
Коли скаже судьба.