Навіщо робиш так – не розумію
Так тяжко і болить у грудях так…
Що важко, щось робити і любити...
Скажи, чи я зробив коли не так?
Чим я образив? Чи сказав неправду?
За тебе, лиш молився я Богам,
Щоб все було у тебе наче в казці,
Ми щастя й долю ділим пополам.
Чому у серці, щось закам’яніло?
Чому немає ніжності й тепла?
Я так, тебе кохаю, палко, мила!
Й молюся, щоб Любов моя жила!
Жила і нас з тобою зігрівала,
Дала надію, на життя нове,
Без неї, все навколо завмирає,
Становиться холодне і німе…
Без тебе, не літаю я на крилах,
Повзу навколішки – немов якийсь черв’як.
І небо – не таке ясне й красиве,
І жити, вже не хочеться – ніяк.
