Життя в парадоксах, не в – paradise-ах,
Хвилини чекання терпіння не варті,
Замучені, стомлені, послані до біса,
Такі от теперішні людські стандарти…
Життя в обіцянках, що не exist-ують,
В промовах, у щирості не реальній,
Феномен – що совість чомусь не бастує,
Відсутнє бажання – старання всі марні…
Життя десь в майбутнім, надія у дітях,
А ми так і будем стоять на колінах?
Приречені поділом й соціально відсутні,
Щоденні податки лиш згадують ім’ям…
Життя в парадоксах – життя України,
Заслуга пройдешніх – надбання майбутнім,
Протерта свідомість у всіх все єдино,
І ти споглядаєш все мовчки присутнім…
