Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ліна Біла: Розчинитись… (непоєднуване) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Салтан Николай, 24.10.2012 - 23:17
Як казала мені колись одна людина, що справжні почуття це коли ти йдеш поруч з людиною і коли ви мовчите, то ви не нервуєтесь по поводу "Щоб це сказати?", а просто отримуєте від цього мовчання насолоду. Гарно Сніжанко, ти така умнічка Ліна Біла відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую... Це так, Колю...За умнічку тримай
Ліна Біла відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олесю, як же я давно тебе не чула(((((((((((((Мені так приємно!)))Я наче знов ожила
Окрилена, 22.10.2012 - 21:59
Потрохи свіжим будетвій вчорашній слід - то горобці-малі купаються у листі... Щось є у цьому вірші неземне, що проникає і лишає шлейф роздумів Ліна Біла відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, горобці розпорошують листя, роблять його таким, ніби щойно опало...)
Весняна Осінь, 22.10.2012 - 21:29
А може і не закінчиться, у житті так багато речей можна збагнути без слів... І вартує повірити в щось помимо буденності... В те, що не можна побачити, понюхати, торкнутися... Як Любов, як Надія... І ніколи не пізно зрозуміти, що у житті важливо і почати боротися за це...
Ліна Біла відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваші слова - сама істина)))))))))) Буває без слів така кртина в уяві постає, що от навіть і слів таких ніби немає, щоб все це описати)))Дякую
|
|
|