Ту казку,що писали ми,
Вмить літо відтворило у житті,
І вже тоді все зрозуміли ми,
Що в нас все буде: майбутнє і чудові дні...
Та підла осінь захотіла,
Щоб ми з тобою розійшлись,
І все для цього вже зробила,
А я кричала повернись..
Часи ідуть,за часом дні
Мене ти мабуть вже забув,
А я сумую у вікні,
Закривши серце на засув..
Пройшла образа, вже "круте" життя
І ніби друзями ми стали,
Та все це лише прикриття,
Бо серце в мене вже із сталі..
Життя,я знаю_складна річ,
Не жити в ньому-виживати,
Якщо захочеш....знай не дам відсіч,
Кохання ще триває, і буде тривати..