Загублений рай поринає у сон -
Не спиться спокійно йому, молодому…
І свище усюди змертвілий мусон…
Від нього не вкритись: ніде і нікому.
В цвітінні своєму вже згасли сади,
А пам’ять болить і серця все ще крає!
Домівка прохала родину– не йди...
А доля заплакала – місто вмирає!
*Сурмив третій янгол у темний свій ріг…
І зірка- полин в світі лихо збудила!
Господь нашу землю таки не вберіг-
Чорнобилем небо людей погубило…
В очах , повних сліз, вже немає життя
Отруєні, пали останні надії…
Сім'ю розділили...померло дитя
У місті лишились одні суховії…
Роки пролетіли…та сон лиш один
Чорнобиль , заснувши навік, споглядає:
У шибках ввижаються тіні родин…
А вітер у пустці кричить і ридає…
*Одкровення Іоана Богослова. Легенда про чотирьох янголів.
