Вже так давно з тобою були разом,
А холод в душу так і не прийшов..
Ще згадую, як все це починалось,
Із сумом, знаю, все уже пройшло..
Забуть тебе, ти знай, не тай вже й просто..
Бо саме ти, навчив мене любить..
І рік з життя не викинути просто,
Бо було всього так багато в нім..
Ці квіти...подарунки...і зустрічі щоночі
Давали сили надихали жить
Та враз..все обірвалось, наче мить..
Здається все пройшло, та не забулось..
Хоч винна була я , я признаю
Та ти прости мені, що я не повернулась
Усе змінилось у одну лиш мить.
