Записуючи влучно
Розсипані думки
Немов дрібні пацьорки
Зшиваючи до купи
Дивилася на шторки
І так трясуться руки.
За ними дощ змивав
Останки цього літа
Де ти усе забрав
Лишивши тільки квіти,
А квіти ці зів'ялі
Стоять в кутку у вазі
Вбиваючи й надалі
Все те,як були разом.
Зів'ялі квіти викидають
Зі спогадами включно,
З душі частинку видирають
І все благополучно,
Скидаючи-це у сміття
Очищують своє життя,
Та правда в тому,що завжди
Спливає час,ідуть роки
Поволі і зникає те,
Що так болюче
Та все-таки святе.́́́́́́
