Квітуча Батьківщина.
Родючі чорноземи,
Колоссям налиті поля -
це наша рідна, родюча земля.
Тридцять третій рік,
Скільки хліба зародило,
Тьльки жить і жить.
Та лихо попереду нас біжить!
Україна, голод, голод!
Земля пустує, люди мруть.
Немов плащем та смерть покрила,
Як мух, люд в землю положила,
Голодомором смерть ту звуть.
Лежить дитиночка, голодна,
У ручках хлібчичок трима,
Сухий і чорний, як свята земля.
І ні, не їсть, бо більш нема.
Негідник вдерся у світлицю,
Загріб усе, нічого не лишив,
І вихопивши хліб із рук дитини,
Він життя її згубив.
Святий ти хлібе, змучений, стражденний,
Пройшов крізь голод, смерть, війну,
Уклін тобі, уклін доземний,
Тобі спасибі щире я скажу.
Той тридцять третій рік, страшний, голодний,
Запам'ятала Україна навіки,
Запам'ятала змучена земля холодні трупи,
Які її вкривали в ті роки.
І ЗГАДАЛА наша Батьківщина,
Зморених голодом людей,
Які померли зовсім безневинно.
А скільки померло маленьких дітей?...
Які могли б бути і тим же Шевченком,
І тим же Патоном,
Досягнути високих вершин.
Ні, загубили, не дали дожити,
Лише положили у вічний спочин.
Родюча, рідна наша земле,
Як не старалась, як ти не родила нам хліба́,
Все ж не змогла нагодувати,
Бездушного негідника, ката.
Ганьба всім тим, хто українського села не захистив,
Хто люд сільський, трудящий голодом зморив.
Тож хай горить же пам'яті свіча,
І в наших душах спомин залиша!
Голод це страшно! Нинішнім дітям навіть незрозуміло, як то може не бути їсти. Як добре що Ви Катрусю так перейнялися Голодомором. Долями нещасних людей. Не всім дано той біль, ту муку навіть уявити. Колись чула від бабусі, яка то була біда, який жах, коли нема чим нагодувати голодних дітей. Пам"ятаю яке враження на мене справили ті розповіді. До цього часу не можу без сліз на цю тему говорити.
Катерина Truth відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сльози - це добре, особливо коли згадувати про цю тему... Я думаю, що сльозами ми жаліємо цих людей, ми їх поважаємо. Адже більше нічого зробити не можемо...
Катю, яка ж прекрасна і велика Ваша Душа! Тільки щире і добре серденько може так відчувати біль мільйонів людей.
Вічна їм пам"ять! І не дай Боже аби ще колись нашу землю спіткало таке лихо!
Катерина Truth відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, я дійсно вмію переживати...
Хай Бог боронить пережити такий жах...
Надіюсь 
