Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олег Свіденко: Коли Бог роздавав таланти, я… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ліоліна, 03.01.2013 - 15:47
Вы неправы.Не обделил ни в коем случае.Стихотворение неимоверно интересное. Патара, 03.01.2013 - 15:40
Хтось просить в Бога талану,Натхнення, в бізнесі удачі... Я ж... у її очах тону Й, від щастя, мало що не плачу. Просити Бога можна, звісно, Та знає Він чого ти вартий. Напише хтось чудову пісню, А хтось... впаде уже на старті. Патара, 03.01.2013 - 15:32
Подих перехопило... Є таки щасливі жінки (якщо Ви, звичайно, традиційної орієнтації... ) Гарно, неймовірно!!!
Marisong, 03.01.2013 - 15:25
Вибачте, але мені так сподобалися ці рядки, що я не втрималася і трішки причесала їх римою.Коли Бог роздавав таланти, Я стояв і дивився на сонце, Як воно розпускає пуантом Теплі промені десь у стороньці. А діти просили у Бога В дарунок їм дать особливе... Я ж на сонце дивився убого, В ньому ти, моя мила, світилась... |
|
|