У супермаркеті великім та зручнім –
Усе там є – були лишень би гроші,
Купила я картопельки собі –
І з виду то неначе би й хороша.
Поставила варитися супець,
З картопельки знімати стала «шкурку»
А там – гниле… з морозу мабуть десь,
Підсунули мені таки «пігулку»!
Читаю етикетку – що це? Сон?
Картоплю ту зростив для нас Єгипет!?
Чи з піраміди вибравсь фараон
В своїх пісках Україну наситить!?
Зайшлося серце… в нас такі поля,
Такі пустелі з того чорнозему,
І руки є – болить без них земля,
Та голови нема – ждемо дарів з Едему!
Чекаєм, щоб «Єгипетськая сила»
Нам ту картопельку ще й салом підмастила…