Ой, нащо ж ти доле, мене не злюбила?
Єдине кохання і те з світу зжила.
Ой, нащо ж ти доле, мене зневажаєш?
Другим потураєш, мене забуваєш.
Ой, як же ш це доле мені отак жити,
Щодня,щогодини за щастям тужити.
Ой, доленько-доле, за що докоряєш?
За Які гріхи спокути бажаєш?
Зречись мене, доле, най вітром я стану,
Хай в небі здобуду свободу жадану!
Прости мене, доле, прости, не цінила,
Що мала колись, а тепер загубила.
Ой, доленько-доле, сумна і гірка ти,
Вже краще б зозулею стала кувати…
Ой, нащо ж ти, доле, мене не злюбила,
Могла я кохати, та ти не схотіла!