Кожен раз, дивлячись у дзеркало, вона бачила ряд недоліків: прищі, які знову і знову появлялися, безглузда посмішка, яку не було кому дарувати, крім мами, брови неоднакової форми, маленькі рижі крапочки - веснянки, криві зуби (особливо нижні), вкотре жирне волосся, а ще шрам, який до цих пір не зажив, а з якихось незрозумілих причин почервонів.
- Роксолана! - з ванни гукала мама і збила її з думок.
- Слухаю, - як чемна дитина, сказала.
- Принеси тапочки.
І вона швидкими кроками подалася у спальну, принесла їх і далі зачинилася у кімнаті, поринула у болючі спогади. Біль. Що це? Для цієї дівчини - звичне відчуття, спосіб життя. І ще вічне чекання. Чого? П'ятниці, коли можна не вчити уроки, а зайнятися своїми справами, інтимнимно-шоколадними. Літа, колись такого божевільного, сенсаційного на різні події. Але доля підготувала свій сюрприз для неї, особливий. Це загадкова шкатулка з чотирьма невідомими. Два вже відкрила. Як? Прережила бурхливе, кисле дитинство. Воно завжди залишає свід слід на кожному з нас. Це як відбитки пальців, у всіх ніби є, але у кожного різні. Ця дівчина гордо, та ні, ідеально пройшла перше сильне випробування, вона навчилася зайвого нікому ніколи не говорити.
Урок 1: чужі люди попліткують, перекрутять недочуте, вигадають власне, принижуть, але ніхто не підтримає, не поспівчуває, просто кине і все. Виживають сильніші. Ось правило цього суспільства.
Урок 2: живи так, як цього хочеш саме ти, а не батьки, друзі чи ще хтось. Твоє життя - твої помилки. Твій дослід - найкращий досвід.
Цього Роксолана навчилася, спостерігаючи за "тузами" та "шістками". В 16 кінець став для неї початком, безлад - творчістю.
Урок 3: втрата не означає зупинку стрілки життя, це просто ще одна зморшка в крамниці спогадів.
Після того, як тато, з яким можна було легко знайти спільну мову, став чужим, а крім мами не існувало дорогих людей, в неї залишалися ще друзі-анімації - ті, з якими проводила час, роважалася, але ніколи не пахнилася з ними своїми проблемами.
Урок 4: хтось правильно колись сказав, що все, що не робиться, все на краще. Щоразу при зустрічі з теплом чи з кулею заздрощів, з недоліками чи красою вона вірила, що зорі вірно намалювали її дорогу до успіху. Життя в гнізді - для тих, хто привик скаржитися. Роксолана ж завжди дякує. Ось в чому різниця.
Насправді, непогано, але хотілося б зробити цю річ ще кращою. Наприклад, слово "відпечатки" - русизм, правільніше "відбитки". Щодо слова "шкатулка" не настільки впевнена, але краще було б "скриня". "Зморшка в крамниці..." дуууже красивий образ, але красиво зморшка - щодо втрати, а от щодо крамниці - якось не впевнена. Зробіть цей образ влучнішим, і він буде яскравою прикрасою Вашого твору. І ще слово, за яке зачепилася - "пахнилася". Воно мені незнайоме, тому викликає сумніви, але не беруся стверджувати, що його немає. Отже, наснаги вам і творчої вдачі. Завжди Ваша я.
Doll відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за такий коментар)
щодо слова "відпечатки, то згідна, а от слово "шкатулка" - це українське.
"пахнилися" - означає поширювати, розповідати
буду намагатися виправляти свої помилки)
дякую за візит, буду рада бачити Вас ще і ще)
