Бездушно ступаючи,давлю душевне скиглення.
В кімнаті темно,лиш аромат і тихі твої кроки.
Недописаний конспект,і старе, люстерко у щент розбите на стіні.
Позаду тінь,знайомий смуток голосів.
Хвилюються вуста - сорок днів,сповіща тримтять.
Знову плавиться в очах минувша картина
.Лежиш,немов жива у білій сукні витканій з печалі
."Смієшся гірко" і не тремтить твоя рука
.-Вставай дитино...-не раз кричало материнське серце ....
Ти юною відкрила небо.
Твій шлях до смерті пройдено!
Прощавшись , розривала вени..
З - під могильної глини - звучала молитва.
Одне життя на двох -відбиток твого дихання в мені..
Завжди любитиму тебе,сумую за тобою Танічка((((((Спочивай з миром(((
Довго Вас не було на сайті. І вірш "Я вмерла сьогодні" і цей "Одне життя на двох" свідчать про глибоку душевну драму. Щиро співчуваю Вам, утраті близької людини, донечки Тані. Нехай світла пам"ять про неї живе у Вашому серці, а молитви близьких людей, друзів полегшать біль утрати. Я буду молитися за її душечку... Вибачте, якщо не так висловився, чи образив Вас словом чи помислом...
Марина Василюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00