Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: КОСИЧКИ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк, 11.02.2013 - 21:40
Так світло-настроєво і грайливо - на повному позитиві! …бринять у моїй оселі кришталево-сріб-ні коси́чки веселі…- Срібні звуки весни!.. ГАЛИНА КОРИЗМА, 11.02.2013 - 02:29
Цікава замальовка вірша. Я навіть уявила які ж то косички!!!!Так багато різних цікавих моментів з життя. Браво! Вразлива, 10.02.2013 - 18:25
Цікаві образи веселим переспівом переплелись,косички-річки,на босі ніжки натягнули черевички ,побігли весело чекаючи ,весняної пори.
Божена Гетьманчук, 10.02.2013 - 14:04
Чудесна казочка, треба буде якось якійсь лялі прочитати Я навіть картинки уявляла, читаючи ( в мене не часто таке буваэ), асоціації з казкою про Снігову королеву про Нарнію і про русокосих дівиць
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
цікаві, справді, асоціації... навіть "про Нарнію"?... сніг тане - і хтось когось безнадійно любить - власне, усього лиш... ти, Божено, завжди чекаєш казок, коли заходиш "до мене" - а що може бути кращого, чим те, що ти їх знаходиш... я завжди рада тобі... і казкам, яких ти шукаєш - і знаходиш... з радістю напишу іще... заходь... gala.vita, 10.02.2013 - 12:14
Рада за вас! колись було , снився мені сон що я собі косу заплітаю, а прокинулась і справді серед волосся було заплетено тоненьку кіску - дивно було...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
кажуть, що косички люблять заплітати - домовики... найчастіше - коням гриви заплітають... людям - дуже рідко.. таким чином, Ваш досвід - винятковий... як і Ви...
gala.vita, 10.02.2013 - 11:31
весна, весняні струмки-подорожівирішать багато чого , зміни в житті несе весна, все причипурилося, до ладу призвелося, упорядочилося в часі та просторі, і навіть сновидні чепуруни до Вас завітали... Цікавий вірш-сон... багатообіцяючий...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
він - гарний і красивий... він - фабульно цікавий і навіть несподіваний дещо... він - такий... як ті струмки - я в нього зараз дуже лагідно закохана...стосовно весняного обновлення - це гарантований процес - я так люблю весну - це такі приємні переміни на краще... завжди... весна не зрадить... гіпертонія моя стала контрольованою, чи, може, я вже з нею звикаюся, тому - можна й не думати про це... Той, Хто Любить Мене Щиро - Він зі мною... десь був трохи відлучився, але ж у нього також є свої справи і своє життя... може, тепер Він може зі мною говорити - у голові моїй стих попередній гул... і, головне, я вирішила залишатися СОБОЮ... одне слово - все ОК... дякую Вам, Віточко, за візит і турботи Ваші щодо мене... щиро і з неодмінною симпатією - я... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пане Олександре! правда Ваша... навіть мені заплела - як тій похилій Мавчиній вербі...
|
|
|