Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тамара Шкіндер: Не вчіть свою любов жебракувати… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Наталочко!!!
Салтан Николай, 14.02.2013 - 00:30
... я зрозумів саме так, як і Ви сказали... просто кохання не завжди рівноправне (звичайно ідеальним вважається те, коли обидві людини мають подібні почуття), але як часто буває, хтось любить понад усе, а інша половинка - дозволяє себе людини ... тобто дані стосунки нагадують раба і короля, але, що саме цікаво, зі сторони здається, що вони не щасливі сповна (а особливо "раб") ... та ж насправді вони обоє щасливі, а в деякій мірі "раб" щасливіший.... щось типу цього
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тут я з вами погоджуюся. Є різні психотипи людей. І вони, можливо й підсвідомо, для власного комфорту обирають того чи іншого партнера...Тому погляд зі сторони не завжди може бути визначальним... Тож сентенція віршу може бути не для всіх прийнятна... Але, якщо кілька рядків "зачепили" і спонукають до осмислення, то писала не дарма. А можливо хтось для себе знайде установку і все зміниться на краще... Щиро вдячна вам з детальний аналіз.
Салтан Николай, 13.02.2013 - 08:44
... гарно і мудро ... от щодо перших трьох стрічок погоджуюсь на всі 100%, а от щодо четвертої ... то моя думка, що в коханні раб і король одинаково щасливі, хоч і різні у них ролі
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за відгук. Тут, в контесті перших двох рядків, раб не є соціальним статусом, а це, швидше, стан душі, яка в коханні має буди піднесеною, а не приниженою. Рада, що завітали.
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 12.02.2013 - 16:30
ПРОЧИТАЛА, ЩО ВИ, ТАМАРО, ВИДАЛИ ПОЕТИЧНУ ЗБІРКУ.ПРИЙМІТЬ МОЇ ВІТАННЯ!Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за привітання
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна за відгук!!!
Наталя Данилюк, 11.02.2013 - 22:20
Ваша правда, Тамарочко. Іноді, й справді, випрошуємо чиїхось уваги і тепла.Та якщо почуття не взаємні, нічого своєю нав'язливістю не досягнемо, лише ще більше все зіпсуємо. Та часом серце таке наївне, що не здатне мислити тверезо...
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, Наталю. На жаль, серце і розум не завжди співають в унісон.... Такий віршик можна використовувати як афірмацію з установкою: "Не вчи!"
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна. Рада, що завітали.
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так... Щиро дякую, Лано.
molfar, 10.02.2013 - 19:07
Цілий пласт проблем описаний у чотирьох рядках. Молодчина.Над мелодикою можна ще працювати, звичайно Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Мольфаре. Відносно мелодики, справді... Зараз підправлю.
Патара, 10.02.2013 - 14:14
Мудро, Тамарочко!!!Нажебракує хай обійми, ласки, Та лицемірне те усе, хоч плач. На плаху поведе колись палач, Аби узяти плату за цю "казку". Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, який чудовий переспів. Щира вдячна, Патарочко!
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Велике спсибі, Ліоліно!
fire_maroder, 10.02.2013 - 11:36
звичайна істина: чим довше стоїш перед кимось на колінах, тим байдужіший стаєш)а вірш... не знаю. Малувато як на мене) |
|
|