Єгору Грушину, чудовому композитору та піаністу
Як на мене, чудово сказали:
музикантові (після Греммі)
найлюбіша - тиша у повній залі.
Спостереження й роздум в цій темі.
...
Коли черга дійшла до музики,
Вами ж названої "найкраща",
наче з вуст розв'язались вузлики,
ніби тиші розбилась чаша..
Хай нервує, та це - в природі!
Саме в цьому музики магія:
Ви, граючи цю мелодію,
даєте найбільше наснаги.
Дівчина, розправляючи плечі,
випадково роняє сумку.
Інша вперше за вечір
стискає хлопцеві руку.
Цілуються. На них шикають.
Біля виходу, раптом, сміються.
У когось просто дихання
змінюється, частота пульсу.
Життя прибуває хвилями,
Сили, наснага, натхнення
пронизують всю будівлю:
шум за стінами, шум над стелею..
Десь (на щастя) побили чашки,
десь спів про зламані заборони,
і чомусь на сусідній башті
саме в цей час калатають дзвони..
Це - не на зло, не беріть в голову
дурного. Побережіть нерви!
Повірте на слово: це - здорово,
якщо так іде на концерті.
Львів, 3.11.2012