Лише коли у відчай попадаю,
тоді до тебе руки я складаю
коли душа ридає,
лше тоді тебе благаю.
Жадаю допомоги
та прошу Боже в тебе,
подай мені дорогу,
щоб вела в рай у небо.
Щось роблю, і неаналізую.
Як живу... Чому існую?
А світ цей лише мить,
ми є тут гості,
не помітиш як життя згорить
і непоможуть кошти.
В душі не уявляю, скільки нагрішив...
Як тебе я Боже ображаю,
Службу Божу у неділю пропустив.
А ти усе прощаєш,
і голосом Священника говориш
людей навернення чекаєш.
Питавши: Друже що ти робиш?
Я каюсь Боже за свої провини.
Прости мої гріхи...
Підніму очі в небо синє,
пробач Всевишній захисти.
Скільки забував молитись.
Без "Отче наш" я засинав
коли погані сни почали снитись,
під свою руку ти мене сховав.
Від бід ти захищаєш,
все бачиш з неба, а декого й караєш
як виникне потреба.
Моя душа є творена тобою...
і ти створив мене таким.
Та сам обрав я долю,
лише не повністю зумів себе знайти.
Та я стараюсь.
Частіше в Дім твій приходити,
за гріхи посповідаюсь
і хочу в мирі жити!
У вірі Боже все зростати,
прагну серцем та душею
цінити інших поважати,
жити в світі із тобою.
Ти є мій лікар.
Надія. Порятунок.
Та життя, і я старатимусь до віку,
обирати тільки добрий шлях.
Добром я хочу ласку засоужити,
я гріхи неначе у колекцію збирав
неможу вже так більше жити,
жалію що про Бога забував.
Забув про Біблію,
у голові куріння алкоголь та дискотеки
тепер молитвою себе я звільнюю,
рятуючись від пекла.
Не можу бути більше егоїстом,
я аж тепер цю істину пізнав
що я зі своїм містом,
тебе гріхами своїми я Господи розпяв...
26 березня 2012 року...
не падайте у відчай друже! бо Бог усіх прощає хто прийде! і які б не були рани Він загоїть їх!+5!
Ель Демір відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячний Влад за підтримку! Так цілком розділяю вашу думку, і цим віршиком так б хотілось достукатись до інших людей які не задумуются над життям... Не згадують про нього... Не дякують у храмі за день прожитий... Щиро вдячний за коментарик і за візит
Чудовий вірш.
