Заєць з під куща стрибає,
До барлоги підбігає.
Бач, у нього є потреба
Слух провірити ведмедя.
На виду зграї тетері
Сміло стукає у двері.
А з барлоги тут: «Агов!»
«Хто будить мене прийшов?»
«Слух я лише провіряю!»
Кричить Зайчик і зникає.
Й так два рази провіряв,
Поки той з барлоги встав.
Як на третій нарядився,
В кігтях він вже опинився,
Став крутитись і борсатись,
Бо прийшов, бач, вибачатись.
Ведмідь Сірому повірив,
Та на міцність перевірив.
В кущі Заєць полетів,
І навіки там спочив.
*
Коли бажаєш перевіряти,
Вмій наслідки передбачати!