Я чую запах 95-ї бензини
І знову розганяюся до ста
я чую сильний вітер на обличчі
і ловлю світ за рукава
Я думав,утічу від всього
і не дожене мене час
Буду летіти в повну скорість
але біда догнала враз
Маленький поворот і все...
лежу я в присмерті в лікарні
і чути хрумкіт зламаних кісток...
я думав,наслідків не буде
але не сталось так...
я зовсім ні про що не думав
а просто мчав,як вільний птах
і як орел об землю
розбився,як стакан
І басня вірша ось така:
спиніться,поки не прийшла біда
скидайте скорість! ви не птах,
хоч летете,як він у раз.
