Стакан води лише посилив спрагу,
Джим Бім це лише вияв дум,
Пройшовши мимо йди відразу
У свій збудований наново сум.
Коли забутись втомлено несила,
Печалі неодмінно відберуть,
Останні і крихкі життєві сили
Й назад їх вже ніколи не вернуть.
Поганим бути добре лиш відразу,
Лиш раз відчуєш помсти смак,
Все повернеться в мить, хоч для показу
Залишиться без змін в тривожних снах.
І так й надалі будеш мати спокій,
Химерний і нездарний в почуттях
Й твої без страху, в коридорі кроки
Відлунням сколихнуться у життях.
Стоїш посеред бару із питанням,
Джим Бім чи келих чистої води.
З тобою вибір - і в тобі зізнання,
Проживши мить - куди ж тепер іти.
