Так,саме у поетку. Бо поетесса то вже жінка, а вона ще ж тендітна дівчинка.
Вона говоритиме до тебе метафорами і загадками, і очікуватиме, що ти все зрозумієш або навіть так само відповісиш. Якщо вона тебе кохає,то можливо навіть скаже, що твої обійми це ковток свіжого повітря, а твій дотик не проміняла б ні на що.
Їй ніколи не буде достаньо того, що ти скажеш яка вона красива, вона ж прагне сяяти та просвітлювати. Вона віддасть перевагу тюльпанам й фіалкам, а не яскравим трояндам. Вона захоче щоденних іскринок у твоїх очах, але ж ти не бенгальський вогник. Вона вибере вишеньки, а не шоколад, і бігатиме босоніж по траві між квітками, а не вечерятиме з тобою при свічках у ресторані.
Якщо ти її розізлиш, вона не заплаче, а візьме ручку і все опише. Тоді ти подумаєш, що було б простіше, якби вона просто злилась. Натомість ти станеш лише темою її наступного шедевру. Тому, краще не закохуйся у поетку.