Сонце розбивається об скелі, вітер присилає добрі хвилі…
Сонце розбивається об скелі,
Вітер присилає добрі хвилі...
Два світи - лиш різні паралелі, -
Разом - у колисці і могилі...
Меч загубить світла чисті іскри, -
Твої очі вхоплять їх зухвало...
Разом у житті пройдемо іспит...
Та в моїм житті тебе так мало!
Тільки спогад, порух непомітний,
Подих, що лишився після тебе,
Погляд незамутненно-блакитний,
Як без смогу юне чисте небо...
Тільки мить, - відчути, не згадати
Ту священну, вічну незабутність...
Тільки вітерець злодійкуватий
Про твою нагадує присутність...
