|
"Прости, сохрани, спаси, допоможи..." - слова, які зараз голосно промовляють в її уяві шлях до добра, світла, невинності.
Грішна, вимита брудом, хвора по-особливому, вона стояла в черзі до сповіді. Що це? Суд, осуд, зневага, терзання совісті? Чи щось вище?
Страх... В житті - смілива, непробивна, потайлива, розкута, а тут - інша... Просто інша, вже не та, не попередня, але й не наступна, навряд чи минула, інша...
Життя, її життя, зараз перед очима. Але згадує не дитинство, щасливі чи печальні дні, життя складається не з цих моментів. Життя - це ти сам, твої думки, вчинки, твої миті слабкості і години відчаю, це ти, твій стан, подих правди в тобі та підстелена подушка з цвяхам брехні.
Вона зрозуміла, життя - це черга. Кожного разу ми щось чекаємо: дня народження, другої половинки, виздоровлення, сонця, нового краєвиду, зміненого віддзеркалення, себе.
Зараз вона чекала хвилини, з якої почнеться новий відлік її невідомої. Моторошно... Душі ж побачити неможливо, а, мабуть, вона туди й ніколи не зазирала. Навіть не знала, що таке є. В центрі уваги (як їй тепер здається) перебувати більше не хоче (в неї враження, ніби всі витріщаються на неї). Насправді, це дух святих витає, він неначе бореться з другою стороною внутрішнього голосу, темною. І вона це відчула. То що вибере? Чистоту чи продовження?
Ще не постала перед священиком,а вже очистилась. Обман?
ID:
421772
Рубрика: Проза
дата надходження: 29.04.2013 20:33:38
© дата внесення змiн: 04.05.2013 19:12:16
автор: Doll
Вкажіть причину вашої скарги
|
