Рука тремтить коли пишу
Я ці рядки, а думка лиш про неї.
Та по щоці скотилася сльоза,
Від втіленого спогаду,
Про час проведений із нею …
Та бачу світло у кінці тунелю ...
І те палке кохання де помер я.
У мріях я, заплуталася навічно ...
Як птах злітаю до небес,
Ну а тепер зоставсь лише страх,
А з ним та думка, що кохав ...
Та знов сльоза, скотилась по щоці,
Я пригадав чудесні дні,
Твоє обличчя що без маски
Яку ще й досі носиш ти …
Я вже не мрію так про тебе,
Ти як спогад для мене ти,
Як я міг жити лиш мріями ?!?!?
Все обірвалася, тиша …
І серце наче загубилося,
Залишився я зовсім один,
Навколо чужим все здалося ...
Але все суцільний обман.
І думати про мене ти не будеш ...
Я бачу світло, лікарі стоять,
Та лікувати вже нема що.
Для життя немає більше сили ...
Я хочу далеко, далеко піти,
Туди де не відоме все мені,
Де буду знати я завжди,
Що був для тебе в цім житті,
Не на останньому місці ...
таке життя
