Моя любов подібна, старому блокноту,
Його затерли, він у пилу і без турбот,
Там помилки та безліч виправлень невдалих,
А в куточках видно, шматочки брехні.
Його протру, як пил зникнуть роки,
Я навіть пам'ятаю ту погоду.
І напишу я декілька рядків. Про що?
Про сонце та про танці під дощем.
Як краплі по обличчю струмують швидко,
Всі відбиваються, виблискують яскравою іскрою,
Як кружляємо разом так легко і плавно,
Невимушено і по-своєму забавно.
Сумніви в сторону, є тільки я і ти,
Зникнуть хмари, розпустяться квіти,
Подарує сонце промінь рідної теплоти,
У ньому частина долі, сумніви колишнього ...
Нічого не упустив, все написав,
Так буває, але тепер вже охололо,
Блокнот в столі, а разом з ним переживання,
Які для натхнення, не раз послужать мені.
